Що робити з кредитом під час карантину?

 

http://rda-gl.gov.ua/images/333/263x137x1115555625563205532.jpg.pagespeed.ic.LHAoxKh1k0.webp

 

 

«У сучасному світі, коли позичальник звертається до кредитора, той відразу ж звертається до кредитної історії. Якщо вона «погана», то можлива відмова в кредиті. Якщо історія хороша, то умови видачі, швидше за все, будуть кращими. Тому зараз хороша кредитна історія – це важливо». Про це інформує відділ “Кіцманське бюро правової допомоги».

 

16 березня 2020 року був ухвалений закон про підтримку позичальників на період карантину. Він до 30 квітня 2020 року звільняє від штрафів і пені за прострочення виплат за споживчими кредитами. Це стосується як банківських позик, так і онлайн-кредитів у МФО.

Внесено зміни до ЗУ «Про споживче кредитування». Вони передбачають, що в разі прострочення платежів в період з 10.03.2020 до 30.04.2020 боржники звільняються від сплати пені та штрафів. НБУ також заявив про те, що в період карантину позичальники можуть не виплачувати й іпотеку.

Варто зазначити, що за несплату кредиту та відсотків (від них ніхто не звільняв) в період карантину не штрафуватимуть. Але сам факт цього може зіпсувати кредитну історію. Якщо виникне прострочення по кредиту, воно потім не зникне. Нівелюються тільки штрафи і пені. Тому кредитори будуть, швидше за все, передавати інформацію про наявність прострочення в кредитні бюро. Відповідно, це буде відбиватися в кредитній історії позичальника.

Позбавити від прострочень зможуть «кредитні канікули» , автоматом вони надаватися не будуть – потрібно звернутися в банк. На них можуть претендувати громадяни і бізнес, які зіткнулися з фінансовими труднощами через карантин. Після карантину все буде працювати так, як раніше, потім треба знову входити в звичайний режим. Навіть в пільгових умовах кредити залишаються кредитами і за них треба буде платити відсотки. Це означає, що банки будуть всіляко намагатися стягнути з клієнтів борги. І це логічно. Банки в період кризи опиняються «між двох вогнів», оскільки кредитують залученими коштами – тобто депозитами.

Тому з банками потрібно буде домовлятися: чи зможете ви платити хоч щось, чи не зможете взагалі. Один з варіантів в такій ситуації – реструктуризація боргу, яку можна обговорити з банком. Це зміна умов кредитного договору з метою зменшити щомісячний платіж.   Найпопулярніший спосіб реструктуризації – пролонгація. Це, звичайно, полегшить навантаження на бюджет, але в підсумку, швидше за все, призведе до додаткових витрат. Умови реструктуризації, як правило, для клієнта невигідні в перспективі. Банк може зменшити регулярний платіж за рахунок тільки тіла кредиту. У підсумку продовжує строк кредитування, клієнт буде довше платити відсотки, що істотно здорожує кредит.

Проте якщо обирати між «не платити взагалі» і реструктуризацією, то краще обрати другий варіант. Це дозволить зберегти позитивну кредитну історію, що вкрай важливо для тих, хто планує кредитуватися в майбутньому.

Зменшити регулярний платіж можна і за рахунок скорочення процентної ставки. Однак на такий спосіб реструктуризації банки йдуть вкрай неохоче.

 

Нагадуємо, що отримати правову допомогу дистанційно можна за  телефоном: 2-10-38, (066) 062-63-35, (095) 63-69-522. Крім того, можна зателефонувати через систему інтернет – спілкування «Скайп» набравши «Кіцманське бюро правової допомоги»  щоденно з 9.00 до 18.00 год. (крім вихідних та святкових днів). Також консультацію Ви зможете отримати, написавши на нашу електронну пошту  kitsmanske@legalaid.cv.ua.

 Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за єдиним номером цілодобової телефонної лінії безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.