Відмінності між оформленням заповіту та договору дарування
На сьогоднішній день одне з найбільш поширених питань, серед багатьох людей, як краще передати нерухомість своїм дітям, онукам, іншим родичам чи взагалі людям незалежно від наявності у них з цими людьми сімейних, родинних відносин? Яким чином це краще вчинити? Оформити заповіт чи подарувати?
Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач є вільним у виборі спадкоємців, маючи можливість без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом.
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність і обдаровуваний набуває право власності на нього безпосередньо після вчинення угоди та її державної реєстрації.
Передача майна за договором дарування має свої особливості. При даруванні, наприклад, будинку бабусею своїй онучці, спадкоємці першої черги, які мають право на обов'язкову частину в спадщині, втрачають своє право на частку в подарованому будинку, що у випадку з заповітом неможливо. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).
Важлива особливість договору дарування – це строк позовної давності. За договором дарування цей термін встановлюється тривалістю в один рік на відміну від загальної трирічної позовної давності. Протягом цього року будь-яка особа, не тільки дарувальник і обдаровуваний, може звернутися до суду у разі, якщо його інтереси порушені укладенням договору дарування, але підстав для його розірвання, визнання недійсним не так багато.
Особлива різниця між даруванням і заповітом полягає в моменті переходу права власності на відчужуваний об'єкт. У випадку з даруванням обдарований стає власником нерухомості після укладання договору дарування та прийняття обдарованим подарунка. Що ж до заповіту, то спадкоємець може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, яке видається після закінчення 6 місяців з часу відкриття спадщини. Таким чином, у випадку з договором дарування є один невеликий, але досить істотний нюанс, що припускає ризик для самого дарувальника.
Що стосується заповіту, заповідач може в будь-який час змінити, скасувати або скласти новий заповіт. Важливо, що кожний новий заповіт скасовує попередній.
Що стосується фінансової сторони оформлення договору дарування та заповіту, а також оподаткування доходів обдаровуваних і спадкоємців, то договір дарування потребує проведення попередньої оцінки вартості майна, а також сплати дарувальником 1% від вартості подарунка в якості держмита за оформлення договору дарування, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 гривень).
При складанні заповіту необхідно сплатити державне мито за нотаріальне посвідчення заповіту у розмірі 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а за видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцеві доведеться заплатити 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян. Крім того, як при посвідченні договору дарування, так і при посвідченні заповіту необхідно сплатити послуги нотаріуса. Вартість послуг самого нотаріуса в кожному випадку індивідуальна.
Згідно з нормами Податкового кодексу України оподаткування доходу, зокрема майна, отриманого платником податку як подарунок, відбувається в тому ж порядку, що і майна, отриманого в якості спадщини. За нульовою ставкою буде оподатковуватись дохід, отриманий від прийняття у спадщину майна спадкоємцями фізичними особами, які є родичами зі спадкодавцем не тільки першого, а і другого ступеня споріднення. Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки особи, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
При цьому для всіх інших спадкоємців податок залишається у розмірі:
-для резидентів – 5 % та 1,5 % – військовий збір;
-для нерезидентів – 18 % та 1,5 % – військовий збір.
Ризик дарувальника полягає в тому, що після укладення договору дарування, він залишається жити вже не в своєму житлі, а у разі недобросовісних намірів обдаровуваного, це може закінчитися досить трагічно для дарувальника. Таким чином, якщо хто-небудь з родичів бажає залишити свою квартиру (будинок), так і будь-яке інше майно, кому-небудь зі своїх нащадків, лише після своєї смерті, іншого шляху, крім складання заповіту у нього немає.
Чи укладати договір дарування чи заповідати нерухомість – вирішує кожен сам, зваживши всі ризики і нюанси викладених вище правочинів.
У разі виникнення правових питань, отримати юридичну консультацію або роз’яснення можна звернувшись до Кіцманського бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Кіцмань, вул. Незалежності, 83 або за тел.: 2-10-38.
Крім того, можна зателефонувати через систему інтернет – спілкування «Скайп» набравши «Кіцманське бюро правової допомоги», або «kitsmanske@legalaid.cv.ua» щоденно з 9.00 до 18.00 год. (крім вихідних та святкових днів).
Також консультацію Ви зможете отримати, написавши на нашу електронну пошту kitsmanske@legalaid.cv.ua та chernivetske@legalaid.cv.ua.
Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за єдиним номером цілодобової телефонної лінії безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.