Під час літніх канікул багато з дітей, бажаючи мати фінансову незалежність або заради придбання цінних речей, замислюються над літнім підробітком. Але не все так просто і законодавством України врегульовані питання щодо роботи неповнолітніх.

Чинним законодавством України передбачені спеціальні умови щодо використання праці неповнолітніх .

У статті 32 Цивільного кодексу України зазначено, що неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років.

Так, відповідно до Кодексу законів про працю України (далі по тексту КЗпП України), особа може влаштуватися на роботу з 16-річного віку. Однак, деякі види робіт можуть бути доступні для виконання лише після досягнення певного віку або з дозволу батьків (якщо особа ще не досягла 18 років).

Як виняток, і за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років.

А також  КЗпП України передбачає, що для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу здобувачів освіти закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, які здобувають у будь-якій формі початкову, базову середню чи профільну середню освіту для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час допускається працевлаштування учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, котрі досягли 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. Також звертаємо увагу, що праця осіб, молодших 14 років, взагалі не допускається за жодних умов (ст. 188 КЗпП України).

Пунктом 5 частини 1 статті 24 КЗпП України встановлено, що з неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково укладаються в письмовій формі. Слід враховувати, що відповідно до статті 187 КЗпП України неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.  

  Згідно зі статті 191 КЗпП України обов’язковою умовою прийняття на роботу неповнолітніх є те, що вони повинні прийматися на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові.

Необхідно пам’ятати, що за умови працевлаштування неповнолітньої особи, котрій виповнилося менше 16 років, до особової справи працівника потрібно долучити такі документи: копію свідоцтва про народження або паспорта, згоду одного з батьків або особи, що його замінює (якщо особі від 14 до 16 років), документ, який підтверджує, що особа буде виконувати роботу у вільний від навчання час (якщо особі від 14 до 15 років).

Частиною 3 статті 26 КЗпП України зазначено, що випробування не встановлюється при прийнятті на роботу для осіб, які не досягли 18 років. 

Згідно зі статтею 189 КЗпП України на кожному  підприємстві, установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, зазначенням дати їх народження.

Батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси (стаття 199 КЗпП України).

Відповідно до статті 198 КЗпП України звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. Звільняти неповнолітніх працівників можна лише у виняткових випадках, при цьому не допускається звільнення без працевлаштування з підстав, визначених пунктами 1, 2, 6 статті 40 КЗпП України .

Статтею 51 КЗпП України для неповнолітніх працівників встановлена скорочена тривалість робочого часу:

  • для працівників віком від 16 до 18 років – до 36 годин на тиждень.

  • для осіб від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час,  може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому пункту 1 статті 51 КЗпП України для осіб відповідного віку.

У статті 75 КЗпП України та частиною восьмою статті 6 Закону України «Про відпустки» встановлено, що особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день. Щорічна основна відпустка повної тривалості надається неповнолітньому працівникові за його бажанням у зручний для нього час (ст. 195 КЗпП України, ст. 10 Закону «Про відпустки»). Згідно зі статтею 195 КЗпП України та статтею 10 Закону «Про відпустки» неповнолітньому працівникові може надаватися щорічна відпустка повної тривалості в перший рік його роботи на підприємстві, навіть якщо він ще не відпрацював шість безперервних місяців на цьому підприємстві. Для цього неповнолітньому працівникові потрібно лише подати заяву.

Заборонено залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні (ст. 55, 63, 192 КЗпП України, ст. 11 Закону «Про охорону праці»); застосовувати працю неповнолітніх осіб на важких роботах та на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (ст. 190 КЗпП України, ст. 11 «Про охорону праці»); залучати неповнолітніх осіб до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми (ст. 190 КЗпП України, ст. 11 Закону «Про охорону праці»).

У статті 43 та статті 52 Конституції України зазначено, що використання праці неповнолітніх на небезпечних для їх здоров’я роботах забороняється, а експлуатація дитини переслідується Законом.

Тому, батькам та неповнолітнім працівникам потрібно уважно вивчити умови праці та права працівника перед підписанням договору на працевлаштування. І пам’ятати, що, якщо у вас виникнуть питання щодо працевлаштування, не соромтеся звернутися за юридичною допомогою. А у випадку, якщо при прийнятті на роботу у дитини не просять дозволу від батьків — така праця є незаконною і права дитини не будуть захищені.

Дана інформація не є вичерпною, за більш детальним роз’ясненням та захистом своїх прав можете звернутись до сектору «Кіцманське бюро правової допомоги» відділу безоплатної правової допомоги Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке розташоване за адресою: м. Кіцмань, вул. Незалежності, 81 або за тел.: 2-10-38.

Єдиний телефонний номер системи БПД – 0 800 213 103 (дзвінки на вказану телефонну лінію зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України безкоштовні, приймаються цілодобово).