Неполоковецька громада
Чернівецька область, Чернівецький район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Загальна інформація

НЕПОЛОКОВЕЦЬКА   СЕЛИЩНА РАДА
ЗАГАЛЬНА    ХАРАКТЕРИСТИКА

Поштові реквізити:

          Неполоковецька селищна рада, вул. Головна, 7
          Чернівецького  району Чернівецької області
          Поштовий індекс  59330
          Телефони:   0506303837 - секретар селищної ради

          Електронна пошта: nepolselrada@ukr.net

Неполоковецький селищний голова:    Храпко Григорій Васильович

Секретар селищної ради:                       Ілюк Валентина Гнатівна

До складу Неполоковецької селищної ради входять:

  • селище  Неполоківці - перша писемна згадка  - 1425 рік
  • село П'ядиківці – перша писемна згадка  - 1691 рік
  • село Оршівці - перша писемна згадка - 1638 рік
  • село Берегомет - перша писемна згадка - 1661 

Адмінприміщення селищної ради побудоване в 1975 році,  капітальний ремонт проведено в 2007 році.

Селищна рада заснована в 1948 році

Фото без опису

Неполоківці – селище в Чернівецькому  районі Чернівецької області.

  • Загальна площа земель Неполоковецької селищної ради становить 1503,5 га.
  • Населення – 3529 чол.

Статус адміністративної одиниці – селище міського типу отримано в 1968 році. Селище Неполоківці розташоване в південно-західному напрямі від  м.Кіцмань на віддалі 11 км. Від обласного центру м.Чернівці селище віддалене на 28 км. в західному напрямі. Територіально селище Неполоківці і прилеглі до нього село П’ядиківці, залізнична станція Орошани формують Неполоковецьку селищну раду.

Розташоване селище Неполоківці в долині річки Прут, на лівому березі річки Прут. Якраз в межах села р.Черемош впадає в р.Прут (мікротопонім Стик).

Територія  селища Неполоківці межує із: с.Оршівці на північному заході, с.Ошихліби на півночі, на сході і південному сході із с.П’ядиківці, на заході через р.Прут с.Завалля Снятинського району Івано-Франківської  області, на півдні і через р.Прут с.Зеленів Кіцманського району.

28 січня 1883 року у Неполоківцях і П’ядиківцях були збудовані школи, дозвіл на будівництво яких давав сам цісар Австро-Угорської імперії Франц-Йосиф І.

Залізницю, яка сполучала Чернівці з Львовом, проклали у 1866 році, а приміщення залізничної станції було побудоване у 1898 році.

В даний час на території селища діють такі два потужні підприємства, як Неполоковецький комбінат хлібопродуктів та Чернівецький гравійно- піщаний кар’єр, є дві хлібопекарні, МКП “Фарватер” - підприємство по виробництву столярних виробів, бурякоприймальний пункт цукрозаводу “Хрещатик”.

Громадське харчування представлене барами-ресторанами “Асторія”, “Імперія”, “Орхідея” та ін, є магазини продуктові та промислові.

У 1977 році у селищі побудоване нове, просторе приміщення школи, розраховане на 600 учнів. На сьогоднішній день у школі навчаються 310 учнів. В школі є чудовий спортивний зал, актовий зал, танцювальний клас, працює філіал районної художньої школи, шкільна їдальня. На території школи є спортивні майданчики, футбольне поле, волейбольна площадка, бігові доріжки.

В селищі є відділення зв’язку, Ощадного банку, медичний заклад- Неполоковецька міська поліклініка-, , дошкільний навчальний заклад – ясла- сад “Калинонька”, який функціонує 56 років, клуб, дві бібліотеки, стадіон, діють п’ять православних храмів та молитовні будинки ЄХБ та АСД.

Свято-Покровський храм в смт. Неполоківці збудований в 1875 році на кошти громади, належить до історичних пам’яток області.

До історичних пам’яток можна віднести і єврейське кладовище в смт. Неполоківці. Це поховання переважно ХІХ та початку ХХ століття.

В центрі селища Неполоківці є два пам’ятники односельчанам, полеглим в роки Великої Вітчизняної війни. Один- побудований в 60-х роках минулого століття, а другий – до 65-ої річниці Перемоги, - в 2010 році.

Тектонічна  та  геологічна  будова.
В основі території селища лежить частка Південно-західної окраїни давньої докембрійської Східноєвропейської платформи, а саме південно-західне крило Волино-Подільської плити. Волино-Подільсьтка плита сформувалась в палеозойський період і складена твердими гірськими породами – гранітами, кристалічними сланцями, які залягають на значних глибинах – 1 – 1,5 км. Ці гірські породи вкриті потужними товщами осадових порід нижнього неогену (міоцену) – глинами, гіпсами, гіпсоангідридами.

Територiя села належить до Прут-днiстровського горбастого межирiччя.  Мiсцевiсть нашого села та сусiднiх сiл — Берегомет, Клокiчка, розташована в долинi рiчки Прут, ширина якоi досягас 12 — 14 км. долина рiчки асиметрична i добре терасована.
Рельєф місцевості – рівнинний.  Схили  поверхні  0-3о . 

Грунтовий  покрив.
Сформувалися грунти в основному на осадових породах — суглинках. Найбiльш поширеними є чорноземи опiдзоленi та середньозмитi, які займають пiвнiчнi околицi села (за залiзницею). Мiж залiзницею та автомобiльним шосе Чернiвцi — Снятин знаходяться лучнi легко-, середньо- i важкосуглинковi грунти. В центрi села поширенi дерновi глибокi легкосуглинковi та лучно — болотнi осушенi середньосуглинковi грунти. В заплавi рiчки сформувались дерновi неглибокi супiщанi грунти.

Корисні копалини: глина, гіпс,  гравій, пісок.

Рослинний і  тваринний  світ.
В рослинному покривi поширено багато видiв дерев, кущiв, трав’янистих рослин. Сучасний рослинний покрив зазнав значних змін: майже 90 % мiсцевостi села розоранi. Орнi землi використовують для висiвання культурних рослин: озимої пшеницi, кукурудзи, цукрових бурякiв, картоплi, сої, овочевих культур .

На пасовищах та луках переважає рiзнотрав’я: люцерна, конюшина, вiвсяниця, тимофiївка .

В заплавi рiчки поширенi тополя біла, тополя срібляста, верба гостролиста, яблуня дика, груша та інші дерева. Ростуть кущi — глiд, верболiз, шипшина, бузина .

На пiвнiчному сході селища висаджено яблуневий сад, який утворений деревами рiзних сортiв: Кальвiн, Золотий Ранет, Джонатан, Симеренка .

Найбiльше лiкарських рослин росте в малозмiненому людиною природному комплексi – заплавi. Найпоширенiшi: мати-й-мачуха, подорожник великий, жовтець, деревiй, ромашка лiкарська, бузина чорна, череда, чистотiл, м’ята, материнка, глiд та iншi. На перезволожених і заболочених територіях  ростуть: очерет, осока, камиш, рогiз, ряска .

    Тваринний свiт також надзвичайно змiнений людиною. Залишилось дуже мало диких тварин. Серед них переважають гризуни: мишi польовi, хом’яки, землерийки, кроти. Зустрiчаються – тхори, ласки, зайцi, лисицi, їжаки, летючi мишi. Серед птахiв поширенi: пугачi, курiпки, горобцi, зяблики, синицi, дятли,  прилiтають ластiвки, снiгурi, зозулi, лебедi, шпаки, лелеки, солов’ї .

В нашiй мiсцевостi ростуть деякi види рослин, що занесенi до Червоноi книги - пiдснiжник бiлоснiжний, пiзньоцвiт осiннiй та рябчик шаховий.

Серед тварин, якi занесенi до Червоної книги зустрiчаються: тхiр звичайний, пугач вухатий, летючi мишi тощо. Захисту потребують i багато видiв комах.

Код для вставки на сайт

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь