V. Kритерії, правила і процедури оцінювання здобувачів дошкільної освіти

5.1. Моніторинг індивідуального розвитку дає змогу визначити рівень компетентнос­ті вихованців відповідно до змісту освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти:

здоров'язбережувальна, особистісно-оцінна, родинно-побутова, соціально-комунікативна, природно-екологічна, предметно-практична, художньо-продуктивна, ігрова, сенсорно-впізнавальна, математична, мовленнєва.

5.2. Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти (визначені)  в освітній (іх)  програмі (ах), за якими організовано освітній процес у закладі дошкільної освіти (ст.23 Закону України «Про дошкільну освіту»).

5.3. Методику моніторингу індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти – процеси, параметри, критерії, інструменти та методи – затверджує педагогічна рада строком на п'ять років, зберігається в групах і методичному кабінеті у теках відповідно до вікової кате­горії здобувачів освіти.

5.4. Періодичність проведення моніторингу – два рази на рік:

- на початку навчального року (жовтень) – проводиться з метою виявлення рівня роз­витку дітей і коригування освітнього процесу по розділах освітньої програми з тими дітьми, які потребують індивідуальної роботи;

- у кінці навчального року (квітень – травень) – з метою порівняльного аналізу ре­зультатів на початок і кінець року.

Можливе додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку тієї чи тієї ди­тини.

5.5. Інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом, с основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності освітнього процесу.

5.6. Моніторинг проводять вихователі, фахівці – музичні керівники, практичний психолог, інструктор з фізичного виховання. Психологічну діагностику розпізнавання психічних процесів, станів, рис і якостей особистості проводить практичний психолог, стану фізичного здоров'я здійснює сестра медична старша. За потребою діагностичні процедури може про­водити вихователь-методист закладу дошкільної освіти.

5.7. Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педа­гогічних впливів стосовно кожної дитини, вибудовують картину індивідуальної траєкторії роз­витку і оцінюють єдину картину в віко-вій групі загалом. Роблять висновки і розробляють своє­часні коригувальні дії з наданням рекомендацій батькам або особам, які їх замінюють.

Підсумки Моніторингу дають можливість бачити індивідуальні та групові результати ор­ганізованого педагогами освітнього процесу. Оброблені результати такого аналізу є основою конструювання освітнього процесу на новий навчальний рік, виведення річних завдань тощо.

5.8. Внхователь-методнст на основі висновків педагогів розробляє аналітичну довід­ку, в якій визначає причини недостатньо високого рівня освоєння програмного матеріалу за освітніми лініями; формулює рекомен-дації щодо вдосконалення освітнього процесу на но­вий навчальний рік та особливостей коригування перспективного плану освітнього процесу угрупах.

5.9. Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться усклад підсумкового ана­лізу діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік, обговорюється на засіданні педа­гогічної ради, що впливає на визначення річних завдань діяльності на новий навчальний рік.

5.10. Проведення процедур Моніторингу, обговорення їх результатів у формі психолого-педагогічиого консиліуму фіксуються у Плані роботи закладу дошкільної освіти.

 

VI. Kритерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників

6.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів відбуваються підчас атестацій та міжатестаційний періоду.

6.2. Оцінювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду.

6.2.1. Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального плану підготовки та про­ходження атестації здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання пе­дагогічної діяль-ності педагогічних працівників, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду ро­боти, вивчення необхідної документації порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об'єктивного оцінювання є все­бічний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.

6.2.2. Характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації визначається відповід­но до Порядку підвищення кваліфікації,

6.2.3. Педагог, який атестується здійснює самоаналіз професійної діяльності, виходячи з:

- динаміки розвитку базових (інтегральних) якостей дітей;

- емоційного благополуччя дітей в умовах організованої та самостійної діяльності;

- раціональної організації предметно-просторового розвивального середовища, ство­рення соціальної ситуації розвитку;

- варіативних форм взаємодії з дітьми;

- реструктуризації змісту освітньої діяльності;

- рівня та форми залучення батьків в освітній процес.

6.2.2. Діагностмчмнй матеріал оцінювання індивідуального розвитку професійної компе­тентності педагога – процеси, параметри, критерії, інструменти та методи – затверджує педа­гогічна рада строком на п'ять років, зберігається у методичному кабінеті.

6.3. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період.

6.3.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційннй період відбуваєть­ся відповідно до Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та оздоровчий період у процесі тематичного, підсумкового контролю.

6.3.2. Критерії та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематично­го контролю розробляються з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення.

6.3.3. Під час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогно­зування методичної роботи, що дає змогу розробити індивідуальний проектний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.

6.3.4. Методика формування індивідуального проектного плану розвит-ку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійснюється відповідно до методичних реко­мендацій, за потребою затверджує педагогіч-на рада.

6.3.5. Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали ін­дивідуальних проектних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті.

6.4. Результатом оцінювання професійної компетентності педагога в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до порядку підвищений кваліфікації. Результатом оцінювання у міжатестаційний період є побудова індивідуального проектного плану розвитку професійної компетентності педагога на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована методична до­помога.

6.5. Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогіяних працівників:

- План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та оздоровчий період;

- Індивідуальний план підготовки та проходження атестації;

- протоколи засідання педагогічної ради, атестаційної комісії, атестаційний лист;

- накази керівника.

 

VII. Умови якісної організації освітнього процесу

7.1. Матеріально-технічні умови.

7.1.1. Безпечність, доступність і комфортність будівлі, приміщення, споруд, обладнання й території.

7.1.1.1.  Територія та приміщення чисті і оханні. Обладнання території та приміщень справне.

7.1.1.2. Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту та сторон­ніх осіб. У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу.

7.1.1.3.  На території закладу відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями, зазначені у відповідному Переліку.

7.1.1.4. Територія ділянки закладу освітлюється у вечірній та нічний час.

7.1.1.5. Систематично (щоденно) здійснюється огляд території щодо її безпечності для освітнього процесу.

7.1.1.6. У закладі дошкільної освіти забезпечено архітектурну доступність, приміщення і територія закладу адаптовані до використання учасниками освітнього процессу,зокрема: туалетні кімнати, групові осередки, маршові сходи об лаштовані з урахуванням індивідуальних освітніх потреб.

7.1.1.7. У закладі, в разі потреби, облаштовується та діє ресурсна кімната (осередок), у наявності дидактичні засоби відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти.

7.1.1.8. Групові приміщення для дітей раннього віку розташовані на першому поверсі та забезпечені окремими входами.

7.1.1.9. Кожне групове приміщення для дітей певного віку ізольоване від решти групових приміщень.

7.1.1.10. Групові та ігрові майданчики облаштовані для ігор та діяльності дітей.

7.1.1.11. Майданчики обладнані тіньовими навісами, ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає кількості вікових групп та віковим особливостям здобувачів освіти та запитам дітей з особливими освітніми потребами.

7.1.1.12. У приміщеннях закладу повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає сані­тарним нормам.

7.1.1.13. Приміщення прибрані, утримуються в порядку й чистоті. Здійснюється щоденне вологе прибирання та провітрювання усіх приміщень. Меблі, обладнання, опалювальні прила­ди, підвіконня, стіни, ручки дверей тощо щоденно протираються. Столи в ігрових групових при­міщеннях, після кожного прийому їжі миються. Облаштовані туалети, утримуються в належно­му стані.

7.1.1.14. У будівлі та на території закладу відсутні ризики травмування учасників освіт­нього процесу,

7.1.2. Оснащеність групових приміщень, кабінетів сучасним обладнанням, меблями та за­собами навчання.

7.1.3Дотримання  вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, пра­вил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

7.1.4. Використання джерел фінансування на утримання  та розвиток матеріально-технічної бази закладу.

7.2. Освітньо-методичні умови.

7.2.1. Освітній простір групових приміщень, музичної і спортивної зали та інших основних приміщень забезпечує реа­лізацію завдань освітньої програми та мотивує здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різ­ними видами компетенцій.

7.2.2. Компоненти предмстно-просторового розвивального середовища у групах відпові­дають освітнім програмам та віковим можливостям дітей (розвивальні осередки), сучасним ви­могам (трансформованість, полуфуикці-ональність, варіативність, доступність, безпека).

7.2.3. Добір іграшок, посібників та обладнання відповідає встановле-ним вимогам Переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти

7.2.4. Забезпечення умов для інклюзивного здобувачів.

7.2.5. Врахування національно-культурних, кліматичних умов, в яких здійснюється освітній процес.

7.3. Психолого – педагогічні умови.

7.3.1. Забезпечення емоційного благополуччя через безпосереднє спілкування з кожною дитиною; шанобливе ставлення дорослих до людської гідності кожної дитини, до її почуттів і потреб; формування та підтримка її позитивної самооцінки, впевненості у власних можливос­тях і здібностях.

7.3.2. Використання в освітній діяльності форм і методів роботи з діть-ми, що відповіда­ють їхнім віковим та індивідуальним особливостям.

7.3.3. Побудова освітньої діяльності на основі взаємодії дорослих з дітьми, орієнтованої на інтереси і можливості кожної дитини.

7.3.4. Підтримка дорослими позитивних, доброзичливих відносин між дітьми, зокрема які належать до різних національно-культурних, релігійних спільнот і соціальних верств, а також мають різні (зокрема обмежені) можливості здоров'я; розвиток у дітей комунікативних зді­бностей, що дають змогу вирішувати конфліктні ситуації з однолітками; розвиток вміння пра­цювати в групі однолітків в різних видах діяльності.

7.3.5. Підтримка ініціативи і самостійності дітей через створення умов для вільного ви­бору специфічних для них видів діяльності, учасників спіль-ної діяльності та спілкування; для прийняття дітьми рішень, прояву своїх почуттів та висловлювання думок; через недирек­тивну допомогу дітям у різних видах діяльності.

7.3.6. Здійснення системної роботи з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншо­му насильству. Захист дітей від усіх форм фізичного і психічного насильства.

7.3.7. Партнерська взаємодія з батьками. Підтримка батьків (законних представників) у вихованні та розвитку дітей, охороні й зміцненні їхнього здоров'я, залучення сімей безпосе­редньо в освітню діяльність.

7.4. Мєдико-соціальні умови,

7.4.1. Створення умов для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я дітей.

7.4.1.1. Функціонування медичного кабінету з відповідним медичним обладнанням.

7.4.1.2. Медичне обслуговування дітей здійснюється медичними праців-никами (сестрою медичною старшою) відповідно до її функціональних обов'язків, у разі потреби надається домедична допомога.

7.4.1.3. Організація заходів щодо дотримання протиепідемічного режиму.

7.4.1.4. Проведення медичними працівниками санітарпо-просвітницької роботи (гігієнічне виховання дітей, формування навичок здорового способу жнтгя тощо) з працівниками закладу і батьками вихованців.

7.4.1.5. Планування й проведення фізкультурно-оздоровчої роботи у різних організацій­них формах.

7.4.1.6. Наявність фізкультурно-спортивного обладнання та інвентарю для розвитку рухо­вих якостей здобувачів дошкільної освіти.

7.4.1.7. Планування та здійснення медико-педагогічного контролю за організацією фізич­ного виховання (2 рази на навчальний рік).

7.4.1.8. Проведення контролю за станом здоров'я дітей, за санітарно-гігієнічним режимом у закладі дошкільної освіти.

7.4.1.9. Надання рекомендацій з режиму адаптації дітей в закладі дошкільної освіти, ви­значення функціональної готовності дітей до навчання у школі тощо.

7.4.2. Створення умов для якісного харчування здобувачів дошкільної освіти.

7.4.2.1. Забезпечення різноманітного корисного та збалансованого харчування, що відповідає по­требам усіх здобувачів дошкільної освіти.

7.4.2.2. Виконання натуральних норм харчування.

7.4.2.3.Дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо харчування здобувачів дошкільної освіти.

7.4.2.4. Сприяння формуванню культурно-гігієнічних навичок здобувачів дошкільної освіти в процесі організації харчування.

7.4.2.5. Здійснення контролю за організацією харчування та дотриманням питного режиму.

7.5. Умови інклюзивної освіти.

7.5.1. Розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми по­требами.

7.5.2. Облаштування та використання ресурсної кімнати чи осередків.

7.5.3. Формування команди психолого-педагогічного супроводу та здійснення злагодженої діяльності.

7.5.4. Вивчення потреб учасників освітнього процесу для адаптації ос-вітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну тощо.

.

VIII. Cистеми та процеси управління закладом дошкільної освіти

8.1. Визначеність системи планування та організації діяльності закладу дошкільної освіти.

8.1.1. Сформована стратегія – Програма розвитку закладу дошкільної освіти яка відпові­дає особливостям та умовам діяльності закладу, структурованою за напрямами ді­яльності, чіткою іі вимірюваною, в якій відстежуеться перспективність та спрямованість на підвищення якості освітньої діяльності.

Про результати реалізації Програми розвитку звітує директор на засіданні педагогічної ради, загальних зборах (конференції) колективу. Проект нової Програми розвитку розробляє творча група учасників освітнього процесу на основі комплексного самооцінювания, проект об­говорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.

8.1.2. Сформована тактика діяльності – План роботи закладу дошкільної освіти на на­вчальний рік та оздоровчий період (можуть формуватися окремими планами):

- ураховані визначені у Програмі розвитку перспективні заходи;

- побудована па засадах аналізу підсумків діяльності (щорічного самооцінювання) закла­ду дошкільної освіти за минулий період;

- структура та зміст висвітлює систему роботи усіх структур закладу на вирішення річ­них завдань та процесів його якісного функціонування та розвитку;

- до розроблення залучено працівників закладу та батьків здобувачів дошкільної освіти.

Результати роботи закладу відповідно Плану розглядаються на засіданнях педагогічної ради. План обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує директор.

8.1.3. Визначена система планування освітнього процесу  усіх планів педагогів сформовано у методичних  рекомендаціях  чи у Положенні про планування освітнього процесу, схвалених педагогічною радою.

8.2. Ефективність кадрової політики:

- укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів; рівень кваліфі-кації (динаміка зростання числа працівників, які пройшли курси підвищення кваліфікації); динаміка зростання категорійності;

- створення умов для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними пра­цівниками інновацій в освітній процес;

- обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх­ньої творчої ініціативи на засіданні педагогічної ради;

- відзначення, матеріальне та моральне заохочення педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності;

- цілеспрямований методичний супровід професійного зростання педагогів;

- координування діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень, делегування окремих функцій управління;

- формування та розвиток корпоративної культури.

8.3. Організація єдиного інформаційного простору (розвиток інформаційних систем). 8.3.1. Сформовані системи інформаційного забезпечення управління закладу дошкільної освіти  відповідно до визначених умов у розділі VIІ.

8.3.2. Наявність технологічного обладнання, сайту, програмного забезпечення.

8.3.3. Наявність загальнодоступних ресурсів (інформаційні стенди, сайт закладу). Зміст ін­формації про діяльність є відповідним вимогам законодавства. Інформація регулярно поповню­ється й вчасно оновлюється.

8.4. Діяльність органів громадського самоврядування.

8.4.1. Діє вищий орган громадського самоврядування – загальні збори (конференція) ко­лективу та батьків.

8.4.2. Діє орган самоврядування працівників закладу.

8.4.3. Діє орган батьківського самоврядування.

8.4.4. Органи громадського самоврядування діють відповідно до законодавства. Освітні та соціальні ініціативи, висунуті чинними органами, підтримує керівництво.

 

ІХ. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності

9.1. Система та механізм забезпечення академічної доброчесності:

- посилаються на джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, розробки, твер­дження, відомості;

- виконують норми законодавства про авторське право й суміжні права;

- надають достовірну інформацію про –

• методики й результати досліджень,

• джерела використаної інформації,

• власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

• визначають дотримання академічної доброчесності дітьми;

• об’єктивно оцінюють результати освітнього процесу та якості дошкільної освіти ді­тей,

9.2. Педагогічні працівники обізнані щодо видів порушення академічної доброчесності.

- обман – неправдиве інформування щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяль­ності чи організації освітнього процесу –

• академічний плагіат – представлення результатів наукової діяльності інших осіб як результатів власного дослідження, а також відтворення текстів інших авторів без зазначення авторства;

• самоплагіат – представлення своїх уже опублікованих наукових результатів як но­вих;

• фабрикація – вигадування інформації, що використовується в освітньому процесі;

• фальсифікація – зміна чи модифікація інформації, яка стосується освітнього про­цесу:

• списування – використання під час письмових робіт зовнішніх джерел інформації, крім дозволених;

- хабарництво – надання або отримання коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких ін­ших благ чи пропозиція щодо цього, щоб отримати переваги в освітньому процесі;

- необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів на­вчання.

9.3. Відповідальність педагогічних працівників щодо порушення академічної доброчеснос­ті, які встановлена Законом України «Про освіту»:

- позбавляються наукового (освітньо-творчого) ступеня чи вченого звання, педагогічно­го звання, кваліфікаційної категорії;

- отримують відмову у присвоєнні ступенів, звань та категорій;

- втрачають право працювати у деяких закладах або займати деякі посади.