Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Оршовецького закладу дошкільної освіти ( V - IX )
V. Kритерії, правила і процедури оцінювання здобувачів дошкільної освіти
5.1. Моніторинг індивідуального розвитку дає змогу визначити рівень компетентності вихованців відповідно до змісту освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти:
здоров'язбережувальна, особистісно-оцінна, родинно-побутова, соціально-комунікативна, природно-екологічна, предметно-практична, художньо-продуктивна, ігрова, сенсорно-впізнавальна, математична, мовленнєва.
5.2. Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти (визначені) в освітній (іх) програмі (ах), за якими організовано освітній процес у закладі дошкільної освіти (ст.23 Закону України «Про дошкільну освіту»).
5.3. Методику моніторингу індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти – процеси, параметри, критерії, інструменти та методи – затверджує педагогічна рада строком на п'ять років, зберігається в групах і методичному кабінеті у теках відповідно до вікової категорії здобувачів освіти.
5.4. Періодичність проведення моніторингу – два рази на рік:
- на початку навчального року (жовтень) – проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей і коригування освітнього процесу по розділах освітньої програми з тими дітьми, які потребують індивідуальної роботи;
- у кінці навчального року (квітень – травень) – з метою порівняльного аналізу результатів на початок і кінець року.
Можливе додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку тієї чи тієї дитини.
5.5. Інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом, с основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності освітнього процесу.
5.6. Моніторинг проводять вихователі, фахівці – музичні керівники, практичний психолог, інструктор з фізичного виховання. Психологічну діагностику розпізнавання психічних процесів, станів, рис і якостей особистості проводить практичний психолог, стану фізичного здоров'я здійснює сестра медична старша. За потребою діагностичні процедури може проводити вихователь-методист закладу дошкільної освіти.
5.7. Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічних впливів стосовно кожної дитини, вибудовують картину індивідуальної траєкторії розвитку і оцінюють єдину картину в віко-вій групі загалом. Роблять висновки і розробляють своєчасні коригувальні дії з наданням рекомендацій батькам або особам, які їх замінюють.
Підсумки Моніторингу дають можливість бачити індивідуальні та групові результати організованого педагогами освітнього процесу. Оброблені результати такого аналізу є основою конструювання освітнього процесу на новий навчальний рік, виведення річних завдань тощо.
5.8. Внхователь-методнст на основі висновків педагогів розробляє аналітичну довідку, в якій визначає причини недостатньо високого рівня освоєння програмного матеріалу за освітніми лініями; формулює рекомен-дації щодо вдосконалення освітнього процесу на новий навчальний рік та особливостей коригування перспективного плану освітнього процесу угрупах.
5.9. Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться усклад підсумкового аналізу діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради, що впливає на визначення річних завдань діяльності на новий навчальний рік.
5.10. Проведення процедур Моніторингу, обговорення їх результатів у формі психолого-педагогічиого консиліуму фіксуються у Плані роботи закладу дошкільної освіти.
VI. Kритерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників
6.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів відбуваються підчас атестацій та міжатестаційний періоду.
6.2. Оцінювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду.
6.2.1. Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального плану підготовки та проходження атестації здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяль-ності педагогічних працівників, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об'єктивного оцінювання є всебічний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.
6.2.2. Характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації визначається відповідно до Порядку підвищення кваліфікації,
6.2.3. Педагог, який атестується здійснює самоаналіз професійної діяльності, виходячи з:
- динаміки розвитку базових (інтегральних) якостей дітей;
- емоційного благополуччя дітей в умовах організованої та самостійної діяльності;
- раціональної організації предметно-просторового розвивального середовища, створення соціальної ситуації розвитку;
- варіативних форм взаємодії з дітьми;
- реструктуризації змісту освітньої діяльності;
- рівня та форми залучення батьків в освітній процес.
6.2.2. Діагностмчмнй матеріал оцінювання індивідуального розвитку професійної компетентності педагога – процеси, параметри, критерії, інструменти та методи – затверджує педагогічна рада строком на п'ять років, зберігається у методичному кабінеті.
6.3. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період.
6.3.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційннй період відбувається відповідно до Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та оздоровчий період у процесі тематичного, підсумкового контролю.
6.3.2. Критерії та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляються з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення.
6.3.3. Під час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, що дає змогу розробити індивідуальний проектний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.
6.3.4. Методика формування індивідуального проектного плану розвит-ку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, за потребою затверджує педагогіч-на рада.
6.3.5. Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали індивідуальних проектних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті.
6.4. Результатом оцінювання професійної компетентності педагога в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до порядку підвищений кваліфікації. Результатом оцінювання у міжатестаційний період є побудова індивідуального проектного плану розвитку професійної компетентності педагога на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована методична допомога.
6.5. Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогіяних працівників:
- План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та оздоровчий період;
- Індивідуальний план підготовки та проходження атестації;
- протоколи засідання педагогічної ради, атестаційної комісії, атестаційний лист;
- накази керівника.
VII. Умови якісної організації освітнього процесу
7.1. Матеріально-технічні умови.
7.1.1. Безпечність, доступність і комфортність будівлі, приміщення, споруд, обладнання й території.
7.1.1.1. Територія та приміщення чисті і оханні. Обладнання території та приміщень справне.
7.1.1.2. Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту та сторонніх осіб. У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу.
7.1.1.3. На території закладу відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями, зазначені у відповідному Переліку.
7.1.1.4. Територія ділянки закладу освітлюється у вечірній та нічний час.
7.1.1.5. Систематично (щоденно) здійснюється огляд території щодо її безпечності для освітнього процесу.
7.1.1.6. У закладі дошкільної освіти забезпечено архітектурну доступність, приміщення і територія закладу адаптовані до використання учасниками освітнього процессу,зокрема: туалетні кімнати, групові осередки, маршові сходи об лаштовані з урахуванням індивідуальних освітніх потреб.
7.1.1.7. У закладі, в разі потреби, облаштовується та діє ресурсна кімната (осередок), у наявності дидактичні засоби відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти.
7.1.1.8. Групові приміщення для дітей раннього віку розташовані на першому поверсі та забезпечені окремими входами.
7.1.1.9. Кожне групове приміщення для дітей певного віку ізольоване від решти групових приміщень.
7.1.1.10. Групові та ігрові майданчики облаштовані для ігор та діяльності дітей.
7.1.1.11. Майданчики обладнані тіньовими навісами, ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає кількості вікових групп та віковим особливостям здобувачів освіти та запитам дітей з особливими освітніми потребами.
7.1.1.12. У приміщеннях закладу повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає санітарним нормам.
7.1.1.13. Приміщення прибрані, утримуються в порядку й чистоті. Здійснюється щоденне вологе прибирання та провітрювання усіх приміщень. Меблі, обладнання, опалювальні прилади, підвіконня, стіни, ручки дверей тощо щоденно протираються. Столи в ігрових групових приміщеннях, після кожного прийому їжі миються. Облаштовані туалети, утримуються в належному стані.
7.1.1.14. У будівлі та на території закладу відсутні ризики травмування учасників освітнього процесу,
7.1.2. Оснащеність групових приміщень, кабінетів сучасним обладнанням, меблями та засобами навчання.
7.1.3. Дотримання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.
7.1.4. Використання джерел фінансування на утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу.
7.2. Освітньо-методичні умови.
7.2.1. Освітній простір групових приміщень, музичної і спортивної зали та інших основних приміщень забезпечує реалізацію завдань освітньої програми та мотивує здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різними видами компетенцій.
7.2.2. Компоненти предмстно-просторового розвивального середовища у групах відповідають освітнім програмам та віковим можливостям дітей (розвивальні осередки), сучасним вимогам (трансформованість, полуфуикці-ональність, варіативність, доступність, безпека).
7.2.3. Добір іграшок, посібників та обладнання відповідає встановле-ним вимогам Переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти
7.2.4. Забезпечення умов для інклюзивного здобувачів.
7.2.5. Врахування національно-культурних, кліматичних умов, в яких здійснюється освітній процес.
7.3. Психолого – педагогічні умови.
7.3.1. Забезпечення емоційного благополуччя через безпосереднє спілкування з кожною дитиною; шанобливе ставлення дорослих до людської гідності кожної дитини, до її почуттів і потреб; формування та підтримка її позитивної самооцінки, впевненості у власних можливостях і здібностях.
7.3.2. Використання в освітній діяльності форм і методів роботи з діть-ми, що відповідають їхнім віковим та індивідуальним особливостям.
7.3.3. Побудова освітньої діяльності на основі взаємодії дорослих з дітьми, орієнтованої на інтереси і можливості кожної дитини.
7.3.4. Підтримка дорослими позитивних, доброзичливих відносин між дітьми, зокрема які належать до різних національно-культурних, релігійних спільнот і соціальних верств, а також мають різні (зокрема обмежені) можливості здоров'я; розвиток у дітей комунікативних здібностей, що дають змогу вирішувати конфліктні ситуації з однолітками; розвиток вміння працювати в групі однолітків в різних видах діяльності.
7.3.5. Підтримка ініціативи і самостійності дітей через створення умов для вільного вибору специфічних для них видів діяльності, учасників спіль-ної діяльності та спілкування; для прийняття дітьми рішень, прояву своїх почуттів та висловлювання думок; через недирективну допомогу дітям у різних видах діяльності.
7.3.6. Здійснення системної роботи з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству. Захист дітей від усіх форм фізичного і психічного насильства.
7.3.7. Партнерська взаємодія з батьками. Підтримка батьків (законних представників) у вихованні та розвитку дітей, охороні й зміцненні їхнього здоров'я, залучення сімей безпосередньо в освітню діяльність.
7.4. Мєдико-соціальні умови,
7.4.1. Створення умов для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я дітей.
7.4.1.1. Функціонування медичного кабінету з відповідним медичним обладнанням.
7.4.1.2. Медичне обслуговування дітей здійснюється медичними праців-никами (сестрою медичною старшою) відповідно до її функціональних обов'язків, у разі потреби надається домедична допомога.
7.4.1.3. Організація заходів щодо дотримання протиепідемічного режиму.
7.4.1.4. Проведення медичними працівниками санітарпо-просвітницької роботи (гігієнічне виховання дітей, формування навичок здорового способу жнтгя тощо) з працівниками закладу і батьками вихованців.
7.4.1.5. Планування й проведення фізкультурно-оздоровчої роботи у різних організаційних формах.
7.4.1.6. Наявність фізкультурно-спортивного обладнання та інвентарю для розвитку рухових якостей здобувачів дошкільної освіти.
7.4.1.7. Планування та здійснення медико-педагогічного контролю за організацією фізичного виховання (2 рази на навчальний рік).
7.4.1.8. Проведення контролю за станом здоров'я дітей, за санітарно-гігієнічним режимом у закладі дошкільної освіти.
7.4.1.9. Надання рекомендацій з режиму адаптації дітей в закладі дошкільної освіти, визначення функціональної готовності дітей до навчання у школі тощо.
7.4.2. Створення умов для якісного харчування здобувачів дошкільної освіти.
7.4.2.1. Забезпечення різноманітного корисного та збалансованого харчування, що відповідає потребам усіх здобувачів дошкільної освіти.
7.4.2.2. Виконання натуральних норм харчування.
7.4.2.3.Дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо харчування здобувачів дошкільної освіти.
7.4.2.4. Сприяння формуванню культурно-гігієнічних навичок здобувачів дошкільної освіти в процесі організації харчування.
7.4.2.5. Здійснення контролю за організацією харчування та дотриманням питного режиму.
7.5. Умови інклюзивної освіти.
7.5.1. Розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами.
7.5.2. Облаштування та використання ресурсної кімнати чи осередків.
7.5.3. Формування команди психолого-педагогічного супроводу та здійснення злагодженої діяльності.
7.5.4. Вивчення потреб учасників освітнього процесу для адаптації ос-вітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну тощо.
.
VIII. Cистеми та процеси управління закладом дошкільної освіти
8.1. Визначеність системи планування та організації діяльності закладу дошкільної освіти.
8.1.1. Сформована стратегія – Програма розвитку закладу дошкільної освіти яка відповідає особливостям та умовам діяльності закладу, структурованою за напрямами діяльності, чіткою іі вимірюваною, в якій відстежуеться перспективність та спрямованість на підвищення якості освітньої діяльності.
Про результати реалізації Програми розвитку звітує директор на засіданні педагогічної ради, загальних зборах (конференції) колективу. Проект нової Програми розвитку розробляє творча група учасників освітнього процесу на основі комплексного самооцінювания, проект обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.
8.1.2. Сформована тактика діяльності – План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та оздоровчий період (можуть формуватися окремими планами):
- ураховані визначені у Програмі розвитку перспективні заходи;
- побудована па засадах аналізу підсумків діяльності (щорічного самооцінювання) закладу дошкільної освіти за минулий період;
- структура та зміст висвітлює систему роботи усіх структур закладу на вирішення річних завдань та процесів його якісного функціонування та розвитку;
- до розроблення залучено працівників закладу та батьків здобувачів дошкільної освіти.
Результати роботи закладу відповідно Плану розглядаються на засіданнях педагогічної ради. План обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує директор.
8.1.3. Визначена система планування освітнього процесу усіх планів педагогів сформовано у методичних рекомендаціях чи у Положенні про планування освітнього процесу, схвалених педагогічною радою.
8.2. Ефективність кадрової політики:
- укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів; рівень кваліфі-кації (динаміка зростання числа працівників, які пройшли курси підвищення кваліфікації); динаміка зростання категорійності;
- створення умов для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними працівниками інновацій в освітній процес;
- обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи на засіданні педагогічної ради;
- відзначення, матеріальне та моральне заохочення педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності;
- цілеспрямований методичний супровід професійного зростання педагогів;
- координування діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень, делегування окремих функцій управління;
- формування та розвиток корпоративної культури.
8.3. Організація єдиного інформаційного простору (розвиток інформаційних систем). 8.3.1. Сформовані системи інформаційного забезпечення управління закладу дошкільної освіти відповідно до визначених умов у розділі VIІ.
8.3.2. Наявність технологічного обладнання, сайту, програмного забезпечення.
8.3.3. Наявність загальнодоступних ресурсів (інформаційні стенди, сайт закладу). Зміст інформації про діяльність є відповідним вимогам законодавства. Інформація регулярно поповнюється й вчасно оновлюється.
8.4. Діяльність органів громадського самоврядування.
8.4.1. Діє вищий орган громадського самоврядування – загальні збори (конференція) колективу та батьків.
8.4.2. Діє орган самоврядування працівників закладу.
8.4.3. Діє орган батьківського самоврядування.
8.4.4. Органи громадського самоврядування діють відповідно до законодавства. Освітні та соціальні ініціативи, висунуті чинними органами, підтримує керівництво.
ІХ. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності
9.1. Система та механізм забезпечення академічної доброчесності:
- посилаються на джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, розробки, твердження, відомості;
- виконують норми законодавства про авторське право й суміжні права;
- надають достовірну інформацію про –
• методики й результати досліджень,
• джерела використаної інформації,
• власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• визначають дотримання академічної доброчесності дітьми;
• об’єктивно оцінюють результати освітнього процесу та якості дошкільної освіти дітей,
9.2. Педагогічні працівники обізнані щодо видів порушення академічної доброчесності.
- обман – неправдиве інформування щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу –
• академічний плагіат – представлення результатів наукової діяльності інших осіб як результатів власного дослідження, а також відтворення текстів інших авторів без зазначення авторства;
• самоплагіат – представлення своїх уже опублікованих наукових результатів як нових;
• фабрикація – вигадування інформації, що використовується в освітньому процесі;
• фальсифікація – зміна чи модифікація інформації, яка стосується освітнього процесу:
• списування – використання під час письмових робіт зовнішніх джерел інформації, крім дозволених;
- хабарництво – надання або отримання коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ чи пропозиція щодо цього, щоб отримати переваги в освітньому процесі;
- необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання.
9.3. Відповідальність педагогічних працівників щодо порушення академічної доброчесності, які встановлена Законом України «Про освіту»:
- позбавляються наукового (освітньо-творчого) ступеня чи вченого звання, педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
- отримують відмову у присвоєнні ступенів, звань та категорій;
- втрачають право працювати у деяких закладах або займати деякі посади.
